- платіж
- -тежу́, ч.1) Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Податкові платежі.••
Комуна́льні платежі́ — платежі юридичних осіб і громадян за користування комунальними послугами.
2) Сума грошей, яка має бути (була) виплачена за що-небудь.••Безакце́птні платежі́ — платежі, що здійснюються списанням коштів з розрахункового рахунку платника без його безпосередньої згоди на підставі документів, поданих банкові постачальником.
Накла́дений (накладни́й) платі́ж — спосіб розрахунків, при якому вантаж або поштове відправлення (посилка, бандероль) видається одержувачу після сплати встановленої відправником вартості.
Ре́нтні платежі́ — форма вилучення до державного бюджету частини прибутку підприємств, отриманої завдяки кращим, ніж в ін. виробників, умовам виробництва.
Трансфе́рні платежі́ — усі види платежів, які є простим переміщенням коштів від одного власника до іншого без отримання в обмін товарів або послуг.
Факти́чні податко́ві платежі́ — сплата до бюджету податків та податкових платежів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.